Agriculture and forestry

Гетман Надія Яківна − доктор с.-г. наук, старший викладач кафедри рослинництва та садівництва Вінницького національного аграрного університету (21008, м. Вінниця, вул. Сонячна, 3).

Гук Євгеній Васильович – аспірант кафедри рослинництва та садівництва Вінницького національного аграрного університету (21008, м. Вінниця, вул. Сонячна, 3. Email: zjenya.guk@ukr.net).

У статті обґрунтовано вплив строків сівби квасолі на її насіннєву продуктивність та якість в умовах Лісостепу правобережного України. Дослідження проводились впродовж 2023-2024 рр. з використанням середньостиглих сортів квасолі звичайної таких як, Славія, Рось, Файний Ясь, де контролем був сорт Славія. Висівали квасолю в три строки: І, ІІ та ІІІ декади травня, спосіб сівби широкорядний. Оцінка ефективності впливу строків сівби квасолі проводилась за такими параметрами: тривалість міжфазних періодів та періоду вегетації, кількості та маси бульбочок, врожайності та якісних показників насіння. Встановлено, що кращі умови для росту й розвитку рослини культури створюються за сівби в другий та третій декадах травня. Виявлено, що при сівбі квасолі у першої декаді травня, тривалість міжфазного періоду «сівба-сходи» становить 5,4 діб – у сорту Рось та 5,7 діб – Славія, тоді як за сівби культури у другий декаді травня тривалість даного періоду скорчується до 5,0-5,1 діб та найдовший період був за сівби у третій декаді місяця. За умов підвищення середньодобової температури повітря та достатньої кількості вологи в ґрунті на глибині посіву насіння квасолі у другий та третій декадах спостерігається скорочення тривалості міжфазного періоду «повні сходи-цвітіння» близько 0,3-1,0 добу. При цьому, найменшим міжфазним періодом характеризуються сорти квасолі Рось та Файний Ясь (43,7-44,1 доби) за сівби у другий та третій декадах травня. Тривалість періоду вегетації у сортів квасолі коливається в межах 87-94 доби, де найдовший він спостерігався у сорту Файний Ясь за трьома строками сівби. Найбільшу загальну кількість бульбочок 30,2 шт./рослині отримано по сорту Славія, насіння якого висівали у третій декаді травня, а найменшу - 26,6 шт./рослині по сорту квасолі Файний Ясь за сівби у перший декаді травня. Найбільшу загальну масу бульбочок нагромаджують посіви квасолі сорту Рось за сівби насіння у І-ІІ декаді травня до фази цвітіння, а до фази «формування насіння» зменшується майже у 2,9-3,5 рази. Найвищу врожайність насіння забезпечив сорт Файний Ясь незалежно від строку сівби у травні з показниками відповідно за декадами 3,8, 3,3 та 3,4 т/га. Зменшення врожайності насіння квасолі на 7-11 % можливе за сівби у ІІ та ІІІ декадах травня по сорту Славія. Встановлено, що строки сівби також впливають на якісні показники, такі як вміст сирого протеїну, сухої речовини, жиру, фосфору та азоту. При цьому найбільші дані отримали при сівбі насіння в другий та третій декадах травня по сортах Славія та Рось, а підвищеним вмістом сухої речовини, сирого жиру, азоту та фосфору – у сорту Файний Ясь.

1. Вишнівський П.С., Камінський В.Ф. Зернобобові культури в умовах зміни клімату. Корми і кормовиробництво: міжвід. темат. наук. зб. НААН України. 2013. Вип. 77. С. 110-117.

2. Бабич А.О., Бабич-Побережна А.А. Світові ресурси рослинного білка. Селекція і насінництво. 2008. Вип. 96. С. 215-222.

3. Грищенко О.М., Жемойда В.Л., Полторецька Н.М. Стійкість сортів квасолі звичайної до хвороб в умовах Північного Лісостепу України. Збірник наукових праць Уманського державного аграрного університету. 2009. Ч. 1, вип. 72. С. 135–142.

4. Михайлов В.Г., Романюк Л.С., Щербина О.З. Успадкування кількісних ознак у гібридів квасолі F 1. Селекція і насінництво. 2016. №3–4. С. 197–205.

5. Швиденко М.В. Мінливість посівних та врожайних якостей насіння квасолі звичайної залежно від абіотичних і технологічних факторів. автореф. дис. на здобуття наук. ступ. канд. с.-г наук: за спец. 06.01.05. Селекція і насінництво. Харків, 2006. 22 с.

6. Марков Л. Сучасні технології вирощування квасолі. Агроном. 2004. №3. С. 86-88.

7. Овчарук В.І., Овчарук О.В., Акуленко В.В. Урожайність та якість зерна квасолі в умовах Лісостепу західного: Збірник наукових праць ННЦ «Інститут землеробства НААН». 2016. Вип. 1. С. 58–65.

8. Оліфірович С.Й. Вивчення сортозразків квасолі звичайної на придатність до механізованого збирання в умовах південної частини Західного Лісостепу: Збірник наукових праць Селекційно-генетичного інституту - Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення. 2015. Вип. 26 (66). С. 148–153.

9. Овчарук О.В. Сортові особливості квасолі звичайної в умовах Лісостепу України. Таврійський науковий вісник. Cерія: Сільськогосподарські науки, 2014. Вип.88. С. 152-158.

10. Соколов В.М., Січкар В.І. Стан науково-дослідних робіт з селекції зернобобових культур: Збірник наукових праць Селекційно-генетичного інституту - Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення. 2010. Вип.15 (55). С. 6–13.

11. Петриченко В.Ф., Камінський В.Ф., Патика В.П. Бобові культури і сталий розвиток агроекосистем. Корми і кормовиробництво: міжвідомчий тематичний науковий збірник Інтитуту кормів УААН. 2003. Вип. 51. С. 3-6.

12. Кобизєва Л. Н., Безугла О.М., Тертишний О.В. Потенціал зернобобових культур для створення сортів придатних для механізованого збирання. Селекція і насінництво. 2012. Вип. 102. С. 10–15.

13. Сайко В.Ф. Камінський В.Ф., Свидинюк І.М. Технологія вирощування зернових колосових, зернобобових, круп’яних, олійних культур і кукурудзи. К.: ЕКМО, 2008. 40 с.

14. Овчарук О. В. Оцінка продуктивності сортів квасолі звичайної в умовах Лісостепу західного: Збірник наукових праць Подільського державного аграрно-технічного університету. 2013. № 21. С. 17-20.

15. Сич З.Д., Кутовенко В.Б. Підбір сортів квасолі виткої для умов Правобережного Лісостепу України. Науковий вісник НУБіП України. 2009. Вип. 13. С. 333-355.

16. Мазур О.В. Селекція квасолі звичайної на адаптивність і продуктивність. Всеукраїнська наукова конференція аспірантів, магістрів та студентів «Напрями досліджень в аграрній науці: стан та перспективи». Вінниця. 2016. С. 154-155.

17. Дослідна справа в агрономії: навч. посібник: у 2 кн. Статистична обробка результатів агрономічних досліджень. А.О. Рожков, В.К. Пузік, С.М. Каленська та ін. Харків: Майдан, 2016. 314 с.